Служіння розлученого пастора - Богослів'я - - Персональний сайт
Сторінка Тараса Коковського
Понеділок, 05.12.2016, 13:33
ГоловнаРеєстраціяВход Вітаю Вас Гість | RSS

Меню сайту

Категорії каталогу
Вибрані статті [6]
Богослів'я [23]
Українська мова [6]
Історія [7]
Актуальне [3]
Церква [13]
Цікаво знати [18]
Молитви [9]

Головна » Статті » Богослів'я

Служіння розлученого пастора

Нотатки на тему: «Пастирське служіння і розлучення пастора»

 

І. Пастир не повинен бути розлученим

Що каже Писання:

«1 Вірне це слово: коли хто єпископства хоче, доброго діла він прагне. 2 А єпископ має бути бездоганний, муж однієї дружини, тверезий, невинний, чесний, гостинний до приходнів, здібний навчати, 3 не п'яниця, не заводіяка, але тихий, несварливий, не сріблолюбець, 4 щоб добре рядив власним домом, що має дітей у слухняності з повною чесністю, 5 бо хто власним домом рядити не вміє, як він зможе пильнувати про Божу Церкву?» (1Тим.3:1-5)

 
«…пресвітерів настановив по містах, як тобі я звелів, 6 коли хто бездоганний, муж єдиної дружини, має вірних дітей, недокорених за блуд або неслухняність. 7 Бо єпископ мусить бути бездоганний, як Божий доморядник, не самолюбний, не гнівливий, не п'яниця, не заводіяка, не корисливий, 8 але гостинний до приходнів, добролюбець, поміркований, справедливий, побожний, стриманий, 9 що тримається вірного слова згідно з наукою, щоб мав силу й навчати в здоровій науці, і переконувати противних». (Тита 1:5-9)

 

2 Кор.6:3 «Ні в чому ніякого спотикання не робимо, щоб служіння було бездоганне…»

mwmhqh/| verb subjunctive aorist passive 3rd person singular from mwma,omai

mwma,omai mid. dep. find fault with, blame 2 Cor 8:20; pass. have fault found with it 6:3.* [pg 131]

 

Апостольський заклик віруючим:

Фил.3:17 Будьте до мене подібні, браття, і дивіться  на тих, хто поводиться так, як маєте ви за взір нас.

1Сол.1:7 ви стали взірцем для всіх віруючих у Македонії та в Ахаї.

2Сол.3:9 щоб  себе за взірця дати вам, щоб нас ви наслідували.

 

1)      Писання не каже, що пастир повинен бути досконалим (безгрішним), але воно чітко каже, що він повинен бути бездоганним. Це різні речі. Вимоги щодо бездоганності не значать, що пастир повинен відповідати якимсь людським міркуванням про те, яким йому належиться бути. Адже одні вважають, що пастир мусить завжди бути усміхненим, іншим це не до вподоби. Одні кажуть, що його одяг має бути таким, інші – таким. Одні кажуть, що пастир не має бути огрядним, іншим більше подобаються худі. Одні вважають, що пастир весь свій час повинен присвячувати відвідуванню парафіян, інші тримаються думки, що він має присвячувати його наверненню нових членів.

2)      Однак, пастир не може бути бездоганним, виходячи з людських міркувань щодо бездоганності, але він мусить бути таким на підставі вимог Писання.

 

А) Пастир не повинен бути розлученим, тому що йому слід мати бездоганну репутацію в людських очах.

 

Розлучений пастир, не має значення яка причина розлучення, вже не має незаплямованої репутації, яку йому належиться мати в людських очах. Його розлучення стає проблемою, яку диявол може використати для того, щоб завдати шкоди Божій справі. Пляма розлучення може бути використана дияволом проти служіння як пастора, так і церкви. І оскільки праця і євангельське свідчення церкви є набагато важливішими, ніж людські почуття, емоції, амбіції, – розлучений пастир не повинен залишатись при служінні.

 

Б) Пастир не повинен бути розлученим, тому що йому слід бути взірцем Божої волі.

 
«1 Тож благаю між вами пресвітерів, співпресвітер та свідок Христових страждань, співучасник слави, що повинна з'явитись: 2 пасіть стадо Боже, що у вас, наглядайте не з примусу, але добровільно по-Божому, не для брудної наживи, а ревно, 3 не пануйте над спадком Божим, але будьте для стада за взір». (1Пет.5:1-3)

 
1) Якщо пастир не є взірцем Божої волі для віруючих, тоді люди рівнятимуться на взірці цього світу. Саме це і стається нині на кожнім кроці, на жаль (розлучення, подружні зради та ін.)  

 
2) Бог чітко і ясно каже:

«16 Бо ненавиджу розвід, говорить Господь, Бог Ізраїлів…» (Малахії 2:16). «10 А тим, що побрались, наказую не я, а Господь: Нехай не розлучається дружина зі своїм чоловіком! 11 А коли ж і розлучиться, хай зостається незаміжня, або з чоловіком своїм хай помириться, і не відпускати чоловікові дружини!» (1Кор.7:10,11).

 

3)Розлучення не є і ніколи не було з волі Божої, але через затверділість людських сердець. Біблія каже: «То за ваше жорстокосердя дозволив Мойсей відпускати дружин ваших, спочатку ж так не було» (Матвія 19:8). «…Що Бог спарував, людина нехай не розлучує!» (Матвія 19:6).      

 
4) Якщо люди не бачитимуть цієї Божої правди у самій церкві, то де ще тоді вони її зможуть побачити? Якщо пастир застерігатиме парафіян від розлучення, а сам буде розлученим, наскільки серйозно люди сприйматимуть його повчання?

 

В) Пастир не повинен бути розлученим, тому що йому слід проповідувати і навчати правди Божої у всій її повноті.

 
Будучи розлученим, пастир не зможе проповідувати повноти Божої правди належно і авторитетно.

Люди схильні знецінювати проповідування, якщо його провадить розлучений пастир з «підмоченою» репутацією. Християни досі мають серйозні сімейні проблеми, які, якщо їх належно не скерувати, можуть призвести до розлучення.  Тому пастир повинен навчати їх Божої волі стосовно шлюбу. Він повинен застерігати подружжя від розлучення, спонукати їх залишатися у шлюбі, з Божою ласкою вирішуючи спірні питання. Негативний приклад власного подружнього життя пастора зводитиме його настанови нанівець. Адже пастир в першу чергу повинен сам бути прикладом втілення Божого плану стосовно подружнього життя і його і його єдності за допомогою ласки Божої.

 
Г) Пастир не повинен бути розлученим, щоб не спокушалися інші.

1 Кор.10:32 Не робіть спокуси юдеям та гелленам, та Церкві Божій, 33 як догоджую й я всім у всьому, не шукаючи в тому пожитку свого, але пожитку для багатьох, щоб спаслися вони. 1 Будьте наслідувачами мене, як і я Христа!

 

2 Кор.6:3 «Ні в чому ніякого спотикання не робимо, щоб служіння було бездоганне…»

Interpreter's Bible вірно зазначає: «Дотримання апостольського припису 2 Кор.6:3 важливе, бо якщо хтось підпадає під апостольське звинувачення, він не лише заплямує себе як служитель, але буде схильний відкинути проповідане апостолами Євангеліє».


Підсумок:
           Апостольський принцип, що ті, хто перебуває в публічнім служінні, повинні виявляти поведінку, гідну наслідування (1Кор.4:14-16, 11:1, 1Сол.1:6), не означає, що пастор живе безгрішним життям.  Адже він також, разом з Апостолом Павлом повинен визнавати: «Вірним і гідним усякого сприйняття є слово, що Ісус Христос прийшов у світ, щоб спасти грішників, серед яких першим є я» (1Тим.1:15) і його життя повинно бути прикладом щодо щоденного каяття у його гріхах: «20 Коли ж я роблю те, чого не хочу, то вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені. 21 Тож знаходжу закона, коли хочу робити добро, що зло лежить у мені. 22 Бо маю задоволення в Законі Божому за внутрішнім чоловіком, 23 та бачу інший закон у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і полонить мене законом гріховним, що знаходиться в членах моїх. 24 Нещасна я людина! Хто мене визволить від тіла цієї смерти? 25 Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Тому то я сам служу розумом Законові Божому, але тілом закону гріховному...» (Рим.7:20-25). 

Але в апостольськім заклику бути взірцем для отари (1Петра 5:3…не пануйте над спадком Божим, але будьте для стада за взір!» мається на увазі, що рівень поведінки пастора має бути вищим від рівня поведінки тим, кому він служить. Чому це так? Тому, що, як зазначає Гельмут Зайліке: «Пастор перебуває на такій посаді, що коли певні факти з його життя стають загальновідомими (як от розвід), багато залежить від того, в який спосіб люди це будуть тлумачити, так що він сам не має ніякої змоги впливати на людський осуд і застерігати їх від сумнівів щодо правдивості його служіння і послання, яке він проповідує».

Цим передбачається, що життя пастора, який навчає біблійних приписів стосовно шлюбу і розлучення, буде узгоджуватися з вимогами Писання. З метою запобігання розлучень Церква повинна докладати належних зусиль, допомагаючи пасторам та їхнім дружинам. Випадку розлучення християнського пастора повинна приділятися надзвичайна увага. Важко сказати, як саме церква може зберігати цілісність свого свідчення у світі, де розлучення у світі є поширеного скрізь практикою, якщо вона дозволятиме розлученим, щонайменше згідно з біблійними принципами, пасторам продовжувати виконувати служіння.

 

ІІ. Пастирське богослів’я Мюллера і Крауза

 

Пастирське служіння – це насамперед честь, а не право. Випадки, коли служіння розлученого пастора виправдане, надзвичайно рідкісні. Проголошення пастора «невинною стороною» також не вирішує проблеми. Адже хіба лише одна сторона є винна в розлученні? Навіть, якщо розлучений пастир приймає покликання до іншої громади, розташованої десь далеко, то хіба можна таку річ, як розлучення, приховати від людей? Хіба може бути дієвим і ефективним служіння пастора після такого болісного пережиття, як розлучення, – незалежно від того великою чи малою є його провина у цьому?

 
Пастир є зразком для парафіян. Якщо він не приділяє належної уваги своїй родині, то, можливо, він і заслужить репутацію трудяги, але при цьому вестиме громаду невірним шляхом, демонструючи їй невірний приклад християнських родинних стосунків.

 
ІІІ.Різне

Мета пастирського служіння – приведення душ до Христа. І якщо публічне служіння в громаді призводить до замішання чи стає каменем спотикання, це означає, що воно суперечить цій великій меті. Це саме стосується випадку, коли служіння в громаді спричиняється до проблем у Церкві. Бог забороняє розлученому служителеві бути перепоною на шляху спасіння душ.


Уклав Тарас Коковський

Категорія: Богослів'я | Додав: taras2008 (23.02.2008) | Автор: Taras Kokovsky
Переглядів: 1646 | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.
[ Регистрация | Вход ]
Пошук

Ланки

Статистика

Copyright MyCorp © 2016 Використовуються технології uCoz