Сторінка Тараса Коковського
Субота, 18.11.2017, 18:48
Євангеліє-сила Божа
на спасіння...(Рим.1:16) 

Меню сайту
Про цей сайт
Архів файлів
Архів статей
Архів сайтів
Блог


Мій доробок

Переклади

Проповіді

Мої фото
            
Бібліотека

Програми


Конфесійне лютеранство

АУДІОПРОПОВІДІ

                                   АВТОРСЬКИЙ БЛОГ

ПРОПОВІДЬ БОЖОГО СЛОВА

19 неділя після 50-ці

Текст проповіді: Луки 16:19-31
19 Один чоловік був багатий, і зодягався в порфіру й вісон, і щоденно розкішно бенкетував. 20 Був і вбогий один, на ім'я йому Лазар, що лежав у воріт його, струпами вкритий, 21 і бажав годуватися кришками, що зо столу багатого падали; пси ж приходили й рани лизали йому... 22 Та ось сталось, що вбогий умер, і на Авраамове лоно віднесли його Анголи. Умер же й багатий, і його поховали. 23 І, терплячи муки в аду, звів він очі свої, та й побачив здаля Авраама та Лазаря на лоні його. 24 І він закричав та сказав: Змилуйся, отче Аврааме, наді мною, і пошли мені Лазаря, нехай умочить у воду кінця свого пальця, і мого язика прохолодить, бо я мучуся в полум'ї цім!... 25 Авраам же промовив: Згадай, сину, що ти вже прийняв за життя свого добре своє, а Лазар так само лихе; тепер він тут тішиться, а ти мучишся. 26 А крім того всього, поміж нами та вами велика безодня поставлена, так що ті, що хочуть, переходити не можуть звідси до вас, ані не переходять звідти до нас. 27 А він відказав: Отож, отче, благаю тебе, щоб його ти послав у дім батька мого, 28 бо п'ятьох братів маю, хай він їм засвідчить, щоб і вони не прийшли на це місце страждання! 29 Авраам же сказав: Вони мають Мойсея й Пророків, нехай слухають їх! 30 А він відказав: Ні ж бо, отче Аврааме, але коли прийде хто з мертвих до них, то покаються. 31 Йому ж він відказав: Як Мойсея й Пророків не слухають, то коли хто й із мертвих воскресне, не йнятимуть віри! 

Благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа нашого Ісуса Христа! 
Дорогі у Христі брати і сестри!

Звернімо увагу, що в Ісусовій притчі про багача та Лазаря не говориться, як саме звали багатого чоловіка, натомість повідомляється, що ім’я вбогого було Лазар. І це не спроста… На грецькій мові Нового Заповіту ім’я Лазар звучить як «Лазарус» і дослівно означає – Бог - моя поміч.  Наголошуючи на тому, що Бог дійсно є правдивою допомогою дітей Божих, Писання каже: «Він наша поміч і щит наш» (Псалом 33:20), «Просіть і буде вам дано…» (Матвія 7:7), людина «нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, і буде» йому дано. 6 Але нехай просить із вірою, без жодного сумніву». (Якова 1:5,6).
Не кожна людина у своєму житті бачить рятівну Божу руку, Божу поміч і Боже милосердя, бо це потребує віри і покладання на Бога. Але Бог милостиво благословляє всіх людей і чинить їм добро. Написано: «Бог «наказує сходити сонцю Своєму над злими і над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних» (Матвія 5:45). На жаль, невіруючі, маючи це добро, «хліб Господній їдять, та не кличуть Його...» (Пс.13:4). Натомість віруючі добре розуміють, Хто є Подателем добра, хліба насущного, Піклувальником, і щоденно щиро дякують Йому за це. 
Багач із нинішньої притчі за життя отримав від Бога все, що він бажав мати. Однак його правдивими скарбами були статки і багатство. На них, а не Бога, він клав надію, до них прихилялося його серце. Він жив у розкошах і задовольняв усяке своє бажання. У нього було вдосталь усього, але не було головного – віри в Бога і вдячності. Він покладався не на Бога, а на своє багатство. Якби він вірив в Боже милосердя, то й сам був би милосердним до інших, зокрема до вбогого Лазаря, який лежав кого воріт його дому. Але він його не помічав… Проблема багатьох людей – це відсутність милосердя і вдячності Богові за хліб насущний, який Він їм дає. Ще одна проблема – невірне використання багатства, яке Бог дає людині в земному житті. Чимало людей використовують його не на славу Божу, а на різноманітні гріховні речі. 
На перший погляд може видатись, що многостраждальний Лазар був  покинутий і забутий всіма і не пізнав Божого милосердя. Виникає питання: якщо Бог був милостивим до нього, чому ж тоді Лазар так бідував? Справа в тім, що, як ми вже зазначали перед тим, людина не завжди бачить Божу любов і милосердя. Щоб їх бачити потрібна віра. Подумаймо про Ісуса Христа. Ми не бачимо Його власними очима, чи не так? Найбільші дарунки, які Він нам дає, – також невидимі для наших очей. Ми не бачимо очима прощення гріхів, воскресіння, вічного життя. Але ці безцінні Господні дари дійсно належать нам, вони є нашими правдивими скарбами. Вбогий Лазар також їх мав. Тому, навіть благаючи кусень хліба, він водночас був спадкоємцем чудових Божих дарів на небесах. 
Під час земного життя віруючі часто виглядають в очах цього світу жебраками. В них нерідко немає високого статусу в суспільстві, престижу, статків. Їх часто не помічають і зневажають. Ними нехтують. Але завдяки вірі в Христа, вони є спадкоємцями справжніх Божих скарбів на небесах. Там, у Царстві небесному ми побачимо Боже милосердя на власні очі. Віднесені Божими ангелами на ложе Авраама, Ісака і Якова, ми перебуватимемо у Божій присутності і спільноті з Ним. Авраам, про якого говориться у притчі, уособлює правдивих віруючих всіх поколінь і часів. Біблія називає його духовним отцем віруючих (Галатів 3:9, 29). Він вірив в Божу обітницю про Спасителя і Бог зарахував йому цю віру у праведність.  Лазар також уособлює віруючих.  На прикладі вбогого Лазаря Ісус вчить нас розуміння того, що Бог відвертає Своє вухо від гордих і самоправедних. Він робить нас цілковитими жебраками, показуючи нам нашу вбогість, наші гріховні бажання і багатство, яке нещадно нищать міль та іржа. І коли ми, усвідомлюючи свою духовну вбогість, гріховність і неспроможність спастися власними силами, каємось у гріхах і благаємо Бога про поміч і милосердя – Він милостиво дає їх нам заради Христа. 
Біблія говорить, що час для каяття і благання Бога дається нам лише впродовж нашого земного життя. Апостол Павло каже: «Ось тепер час приємний, ось тепер день спасіння!…» (2Кор.6:2). Господь нагадує нам, що кожна людина, без винятку є смертною. Ким би вона не була в земному житті  – кінець для всіх один – смерть, а потім Божий присуд. Ніхто не може уникнути смерті, і нікому не вдасться відкупитися від неї… 
Ще одна важлива річ, якої навчає нас Спаситель у нинішній притчі, це те, що існує лише два місця, до яких ми можемо потрапити після смерті – небеса і пекло. Третього немає. Між небом і пеклом лежить велика прірва, так що «ті, що хочуть, переходити не можуть» з одного місця в друге. Так каже Писання. Ще одного шансу спастися і покаятися після смерті не буде. Буде тільки Останній суд, на якому Христос проголосить присуд щодо спасенних і засуджених навіки. Чистилища не існує, його вигадали люди собі на догоду. Біблія ніде і нічого не каже про нього. Молитви за душі в чистилищі є не чим іншим, як ще одним видом виманювання грошей в людей. Подібні молитви суперечать Божій волі. Якщо Бог після смерті людини відправляє її душу до раю чи пекла – ніхто не може оскаржити Його рішення. Незаперечно визнаючи це,  у Господній молитві ми з покорою і послухом молимось – «Нехай буде воля Твоя»…
Багач із притчі покладався на своє земне багатство. Натомість Лазар покладався на Бога та Боже милосердя. Покладання Лазаря на Бога було результатом його віри, джерелом якої є Боже Слово. Багач думав, що коли б воскреслий Лазар застеріг його братів на землі, вони б уникнули його участі після смерті. Однак йому було сказано: «Вони мають Мойсея й Пророків, нехай слухають їх!... Як Мойсея й Пророків не слухають, то коли хто й із мертвих воскресне, не йнятимуть віри!».  
Закликаючи людей до каяття і віри, Бог не використовує нічого іншого окрім Свого святого і вічного слова. Небо і земля проминуться, але Слово Боже не минеться. Закон Божий далі продовжуватиме викривати і засуджувати гріх і самоправедність. Натомість Євангеліє завжди буде пропонувати розкаяному грішникові прощення гріхів, життя і спасіння. Ми покладаємось не на видіння, не на знаки і чудеса, за допомогою яких фальшиві вчителі та пророки маніпулюють людьми, а на чисте Христове Євангеліє, на Божу ласку і любов заради Христа. Щоразу, коли ми отримуємо Боже милосердя і любов, ми отримуємо часточку небес. Любов, яку Бог виявляє до нас заради Христа тут на землі, буде утверджена Ним на небесах. Мир, який ми маємо через Христа тут на землі, буде миром, котрим ми насолоджуватимемось в усій повноті на небі. Різниця між тим, що є, і тим, що буде, полягає в тім, що тут, на землі, ми маємо його за вірою, продовжуючи страждати через гріх, а на небесах вже гріх не матиме на нас жодного впливу. Там не буде ані болю, ані сліз, бо «перше минулося» (Об.21:4).  
Дорогі брати і сестри, Біблія вчить, що небеса є місцем, де віруючі зазнаватимуть радості і блаженства, які неможливо описати словами. Натомість пекло є місцем вічного страждання нерозкаяних грішників. Правдивий мир і спокій є тільки у Христі. Його божественне милосердя і мир ніколи не закінчуються.  Дякуючи Богові за прощення гріхів, життя і спасіння, виявляйте свою любов і милосердя вашим ближнім, насамперед братам і сестрам у Христі. Йому одному, разом з Отцем і Святим Духом належиться вся слава, честь і поклін, нині і повіки вічні. 
Мир Божий, який вищий від усякого розуму, нехай береже серця і думки ваші у Христі Ісусі. АМІНЬ. 

 

 В розділах "Каталог статей, Каталог файлів" можна прочитати і завантажити статті, програми, книги, пісні. В розділі "Каталог сайтів" міститься добірка ланок по історії України, біблійній археології, богослів'ю, українській мові та літературі. 

 


Ланки
 
Словники

Українська бібліотека

  LIFE ISSUES
 Богословське есе:
 ХРИСТИЯНСЬКА СІМ'Я І  ЦЕРКВА     

ЩО КАЖЕ БІБЛІЯ:
Про Хрищення
Про Хрищення немовлят
Про гріх гомосексуалізму
Про шлюб і розлучення
Про розлучення пастора
Про ворожіння, татуювання, астрологію
Про гріх проти Святого Духа
Про Божу волю
Про Владику і "владик"







Copyright Taras Kokovsky © 2017 Використовуються технології uCoz