Сторінка Тараса Коковського
Середа, 28.06.2017, 07:54
Євангеліє-сила Божа
на спасіння...(Рим.1:16) 

Меню сайту
Про цей сайт
Архів файлів
Архів статей
Архів сайтів
Блог


Мій доробок

Переклади

Проповіді

Мої фото
            
Бібліотека

Програми


Конфесійне лютеранство

АУДІОПРОПОВІДІ

                                   АВТОРСЬКИЙ БЛОГ

ПРОПОВІДЬ БОЖОГО СЛОВА

Господнє Вознесіння

Текст проповіді: Iвана 14:23-29
23 Ісус відповів і до нього сказав: Як хто любить Мене, той слово Моє берегтиме, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і оселю закладемо в нього. 24 Хто не любить Мене, той не береже Моїх слів. А слово, що чуєте ви, не Моє, а Отця, що послав Мене.  25 Говорив це Я вам, бувши з вами.  26 Утішитель же, Дух Святий, що Його Отець пошле в Ім'я Моє, Той навчить вас усього, і пригадає вам усе, що Я вам говорив.  27 Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається! 
Мир Божий з нами завжди

Благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа нашого Ісуса Христа!
Дорогі у Христі брати і сестри,

Виголошене щойно християнське привітання лунає в Церкві вже дві тисячі літ. Проголошення миру фактично стало ритуалом. Під час Служби Божої, звертаючись до віруючих, пастир благословляє їх Божим миром, а вони відповідають: «І духові твоєму».  Це не просто дружній жест, ні. Він базується на словах Ісуса Христа, які Він промовив учням вночі напередодні Своєї смерті, а також в день Свого воскресіння.  Спаситель хотів, аби ми знали, що Він прямує до смерті і повернеться знову, щоб дати нам Свій мир. Цей мир належить всім, хто вірить в Сина Божого і покладається на Нього.
Ритуал давання миру повертає нас до першого Великодня, коли Ісус з’явився учням при зачинених дверях і двічі промовив до них: «Мир вам». Після цього Він послав їх нести цей мир світові через прощення гріхів в Його ім’я. Тим, хто не потребує прощення гріхів, цей мир не належить. Але для розкаяних грішників він є цілющою водою благодаті. 
В часи ранньої Християнської Церкви цей мир пропонувався не рукостисканням, а поцілунком.  Про «поцілунок миру» ми читаємо у кількох місцях Нового Заповіту. Апостоли кажуть: Вітайте один одного святим поцілунком. (Рим.16:16, 1Кор.16:20, 2Кор.13:12)
Привітайте всіх братів святим поцілунком! (1Сол.5:26)
Вітайте один одного поцілунком любові. Мир вам усім у Христі! Амінь. (1Петр.5:14).
В ранній Християнські Церкві, всі, хто отримував поцілунок любові, згодом, отримували Тіло і Кров Спасителя в Господній вечері. Під час служіння, після того, як місце зібрання залишали ті, що лише навчались основ християнської віри, цілунок миру отримувався віруючими біля вівтаря, а потім поширювався серед усієї пастви.  Лише ті, хто отримав і передавав його іншим, запрошувались до Святого Причастя.
Такі подробиці розповідають нам про важливі речі, які практикувалися в часи ранньої Церкви. Для віруючих тих часів мир Божий був реальною річчю, яку люди сподівались отримати самі і передати іншим. Не могло бути так, що в спільноті віруючих відмовляли у прощенні. І якщо двоє людей не ділилися миром, вони не могли перебувати у спільноті.
А як щодо сьогодення? На жаль, і це добре відомо, що нині, не те, що в житті, а навіть в церкві люди не зажди перебувають у мирі один із одним. Трапляється, що в християнській громаді є віруючі, які навіть не розмовляють одне з одним, не кажучи вже про давання і отримання миру. І тиждень за тижнем, місяць за місяцем ці люди разом підходять до Господнього столу, щоб отримати Причастя! Гадаєте, вони не знають, що роблять? Правда в тім, що коли ми бажаємо отримати від Господа прощення, а натомість самі не пробачаємо нашого брата чи сестру, то отримуємо не прощення, а відмову у прощенні. 
Спершу ми повинні мати мир з іншою людиною, отримати її прощення і пробачити їй, і лише після цього можемо йти до Господа, щоб отримати прощення від Нього.
В цьому ми бачимо віддзеркалення біблійного вчення про Господню молитву. Ми просимо в Бога пробачити нам гріхи наші, як і ми пробачаємо винуватцям нашим. Ісус навчає нас прощати не лише сім разів, а сімдесят сім разів по сім, тобто перебувати в прощенні постійно. Нам належиться завжди пробачати тим, хто просить прощення в нас. Відмовляти у прощенні означає власноруч позбавляти себе Божого прощення.
Дорогі брати і сестри, весь Великодний час у Церкві сповнений послання Господнього мину. Хресна смерть Спасителя за наші гріхи і гріхи цілого світу приносить мир там, де панувала провина. Звістка про воскресіння Ісуса Христа з мертвих, це поширення серед Його друзів і послідовників послання, яке міститься в Слові Життя, котре входить до наших вух, коли ми чуємо слова: «Христос воскрес!» Вигляд тіла воскреслого Спасителя, пораненого, зціленого і сповненого слави, вказує нам на майбутню одежу, в котру Бог зодягне кожну вівцю Своєї отари. Ми матимемо славні тіла, звільнені від хвороб, немочей, старості. Отож час Великодня і Вознесіння є для нас часом великої радості і миру.      
Цей мир повинен бути з усіма нами і серед нас. Якщо десь серед віруючих існують поділення і погані думки, на їхнє місце повинен прийти Божий мир. Ми не можемо святкувати мир під час Господнього Воскресіння і Вознесіння, тримаючи образи на свого брата чи сестру у Христі. І якщо ми тримаємо в собі ці образи, це означає що ми маємо не мир Божий, а лише видимість цього миру. Ми можемо тиснути комусь руку, мило посміхатися і промовляти слова миру, обдаровувати когось поцілунком, однак, якщо при цьому в нашому серці немає прощення і любові, то ми не отримуємо миру, який Господь дає нам.
Повернімося на мить у ніч перед тим, коли Ісус помер на хресті. Він помив ноги Своїм учням, щоб показати їм, якого саме служіння Він очікує від них. Він також дав їм Господню вечерю і наказав святкувати її до кінця часів задля прощення гріхів. А тепер послухаймо ще раз слова Ісуса з нинішнього тексту. Він наказує учням берегти Його слово.  Він каже, якщо вони не зберігають Його слово, в них немає правдивої любові до Нього. Далі Він дає їм Свій мир, говорить, що залишить їх і повернеться знову. Він хоче, аби вони знали, що Його смерть принесе їм мир. Це було метою Його приходу на землю. Син Божий був досконалою людиною, в котрій не було жодного спротиву Божій волі, жодного гріха.  
Як невинний Агнець Божий Він був досконалою жертвою за гріхи світу. Він досконало корився кожній постанові Отця. В той час, як люди змінюють чи перекручують Боже Слово, намагаючись пристосувати його до свого способу життя, або цілковито нехтують ним і цим накликають на себе гнів Божий, Син Божий досконало виконав все, що наказав Отець. 
Кожен, хто розуміє глибину своїх гріхів і кається в них, отримує Господній мир. Всі, що отримують його, вже не можуть без нього жити. Вони відчувають за ним спрагу, так само як втомлені спекою прагнуть води. Вони бажають миру і любові, які дарує Господнє Воскресіння і Вознесіння. Вони хочуть ділитися ними з іншими. 
Той, хто перебуває в мирі з цим світом, не потребує миру Ісуса. Мир цього світу оманливий, фальшивий і тимчасовий. Він весь час нівелюється. Ми ніколи не наситимось ним і не задовольнятимемось ним. Натомість мир Господа благословенний і вічний. Усвідомлення того, що ми повністю прощені Богом і Він ніколи не залишить нас – це дуже могутнє знання. Це потужна зброя проти диявола.
Це знання дає нам силу робити все – навчатися, працювати, одужувати, долати негаразди і виклики. Знання про те, що Ісус помер і воскрес, щоб дати нам вічне життя, дарує нам мир і наснагу. Воно приносить спокій втомленій душі, підносить занепалих духом. Це знання є єдиним правдивим миром, який ми можемо пізнати в земному житті.  
Дорогі брати і сестри, коли ви стоїте на службі Божій і бачите, як пастир, простягаючи до вас руки, каже: «Нехай мир Божий буде з вами», знайте, що це щось значно більше від простого бажання. Ісус помер і воскрес, щоб дати вам цей мир. Коли пастир, тримаючи хліб і чашу, правдиві Тіло і Кров Спасителя, виголошує: «Нехай мир Божий буде з вами», знайте, що лише Син Божий дає нам правдивий і вічний мир в цьому світі, і утримує нас в ньому.
Ми не можемо покластися ні на що у цьому світі. Все, що тут є, забереться від нас. І лише Господь завжди буде з нами. Він віддав за нас Своє життя на хресті, щоб врятувати нас від пекла, визволити від влади гріха, диявола і смерті і передати в руки Небесного Отця. Чи є щось краще від цього?
Господній мир дає нам можливість ділитися миром і любов’ю один із одним. Ми прощаємо, бо самі прощені Богом. Ми любимо, бо Бог спершу полюбив нас. Ми обіймаємо одне одного, тому що обдаровані  благословенними  Божими обіймами у Христі. Ділімось Божим миром тут аж до того дня, коли ми будемо насолоджуватись ним на небесах. 
Нехай мир Божий, що вищий від усякого розуму, береже думки і серця ваші у Христі Ісусі! АМІНЬ!


 В розділах "Каталог статей, Каталог файлів" можна прочитати і завантажити статті, програми, книги, пісні. В розділі "Каталог сайтів" міститься добірка ланок по історії України, біблійній археології, богослів'ю, українській мові та літературі. 

 


Ланки
 
Словники

Українська бібліотека

  LIFE ISSUES
 Богословське есе:
 ХРИСТИЯНСЬКА СІМ'Я І  ЦЕРКВА     

ЩО КАЖЕ БІБЛІЯ:
Про Хрищення
Про Хрищення немовлят
Про гріх гомосексуалізму
Про шлюб і розлучення
Про розлучення пастора
Про ворожіння, татуювання, астрологію
Про гріх проти Святого Духа
Про Божу волю
Про Владику і "владик"







Copyright Taras Kokovsky © 2017 Використовуються технології uCoz