Сторінка Тараса Коковського
Середа, 26.04.2017, 04:58
Євангеліє-сила Божа
на спасіння...(Рим.1:16) 

Меню сайту
Про цей сайт
Архів файлів
Архів статей
Архів сайтів
Блог


Мій доробок

Переклади

Проповіді

Мої фото
            
Бібліотека

Програми


Конфесійне лютеранство

АУДІОПРОПОВІДІ

                                   АВТОРСЬКИЙ БЛОГ

ПРОПОВІДЬ БОЖОГО СЛОВА

1 Неділя по Великодню

Текст проповіді: Івана 20:19-31
19 Того ж дня, дня першого в тижні, коли вечір настав, а двері, де учні зібрались були, були замкнені, бо боялись юдеїв, з'явився Ісус, і став посередині, та й промовляє до них: Мир вам! 20 І, сказавши оце, показав Він їм руки та бік. А учні зраділи, побачивши Господа. 21 Тоді знову сказав їм Ісус: Мир вам! Як Отець послав Мене, і Я вас посилаю! 22 Сказавши оце, Він дихнув, і говорить до них: Прийміть Духа Святого! 23 Кому гріхи простите, простяться їм, а кому затримаєте, то затримаються! 24 А Хома, один з Дванадцятьох, званий Близнюк, із ними не був, як приходив Ісус. 25 Інші ж учні сказали йому: Ми бачили Господа!... А він відказав їм: Коли на руках Його знаку відцвяшного я не побачу, і пальця свого не вкладу до відцвяшної рани, і своєї руки не вкладу до боку Його, не ввірую! 26 За вісім же день знов удома були Його учні, а з ними й Хома. І, як замкнені двері були, прийшов Ісус, і став посередині та й проказав: Мир вам! 27 Потім каже Хомі: Простягни свого пальця сюди, та на руки Мої подивись. Простягни й свою руку, і вклади до боку Мого. І не будь ти невіруючий, але віруючий! 28 А Хома відповів і сказав Йому: Господь мій і Бог мій! 29 Промовляє до нього Ісус: Тому ввірував ти, що побачив Мене? Блаженні, що не бачили й увірували! 30 Багато ж і інших ознак учинив був Ісус у присутності учнів Своїх, що в книзі оцій не записані. 31 Це ж написано, щоб ви ввірували, що Ісус є Христос, Божий Син, і щоб, віруючи, життя мали в Ім'я Його!

Христос воскрес! Воістину воскрес!
Мир вам у воскреслім Господі нашім Ісусі Христі!
Дорогі брати і сестри,

Першу неділю після Великодня ще називають Неділею Хоми… Саме про цього апостола Ісуса Христа, його сумніви і сповідання віри в Спасителя йдеться у Святому Євангелії, яке ми щойно чули.  Іван розповідає, як увечері після воскресіння Спаситель прийшов до помешкання, в котрому зібралися Його учні… Він прийшов до Своїх, до тих, кого щиро любив, кому завжди бажав добра, котрі, як ніхто інший потребували Його в той час.   
Після розп’яття Ісуса, Його учні нагадували отару наляканих і розгублених овець, в яких відібрали пастиря… Їх скував страх. Вони панічно боялися, що їх знайдуть і схоплять. В той час вони чи не найбільше потребували порятунку, розради і захисту. Навіть звістка Марії про воскресіння Ісуса не могла вивести їх зі стану заціпеніння і страху!  Пригадаймо, що в неділю вранці воскреслий Ісус сказав Марії, яка прийшла до Його гробу: «Йди до братів Моїх та їм розкажи…».  Немає жодного сумніву в тім, що Марія виконала наказ воскреслого Спасителя і розповіла учням, що Він воскрес. І якою була реакція учнів? Їй не повірили. Не повірили також іншим жінкам, які приходили, щоб намастити Ісусове тіло пахощами.  Про це говорить євангеліст Марко (Марка 16:13). Чому? Тому що до того, що казала жінка, в ті часи ставилися з підозрою. Та саме  жінок, яким не вірили, яких нерідко зневажали, Господь вибрав за перших свідків Свого воскресіння!  Це чудово, чи не так?  Святий Павло каже: «27 Але Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і немічне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильне, 28 і простих світу, і погорджених, і незначних вибрав Бог, щоб значне знівечити…» (1Кор.1:27-28).
Святий Іван каже як саме Ісус, як Добрий Пастир, попіклувався про своїх нажаханих овець. Він каже: «з'явився Ісус, і став посередині, та й промовляє до них: Мир вам!»… Які чудові і втішні ці слова! Зовсім недавно ми усієї церквою молилися за мир в Україні. Ми молимось за це постійно. Серед негараздів, страждань, розчарувань і болю сьогодення ми добре розуміємо, що ніхто і ніщо не може дати нам правдивого миру, окрім нашого Господа. Нині ми стоїмо на порозі великих змін. І якщо ми хочемо жити в країні, де шанується Боже Слово, Заповіді Божі, діє справедливість, чиниться добро, гамується зло, – нам слід засукати рукави і братися до роботи. Ця праця важка і потребуватиме щоденних молитов, терпіння, поту і неймовірних зусиль. Та з Божою поміччю вона принесе добрі плоди. 
Дорогі брати і сестри, Своїми словами «Мир вам» Спаситель милостиво запевняє учнів і нас у тім, що ворожнеча між людьми і Богом скінчена, бо Він заплатив для цього  необхідну ціну за їхні і наші гріхи і воскрес з мертвих. Прийшовши до учнів, Він заспокоїв і втішив їх Своїми словами «Мир вам». Однак відразу по тому Він  негайно перейшов до справи і сказав учням, що на них чекає важка, виснажлива, сповнена випробувань, але благословенна праця проповідування Його Євангелія. Він промовив до них: «Як Отець послав Мене, так Я вас посилаю! 22 Сказавши оце, Він дихнув, і говорить до них: Прийміть Духа Святого! 23 Кому гріхи простите, простяться їм, а кому затримаєте, то затримаються!»  
Ми бачимо, як Ісус дає учням зрозуміти, що Він хоче, аби через служіння Його Слова і Таїнства світові проголошувалось прощення та відпущення гріхів, яке Він милостиво дарує  грішникам через віру в Нього. Саме це і є головним завданням Його церкви на землі – проголошувати Євангеліє і доносити Добру Новину про прощення гріхів. Натомість сьогодні церкві нерідко приписують риси та функції непритаманні їй, котрі належать іншим суспільним та державним інституціям, вимагаючи від неї насамперед виконання різноманітних соціальних завдань та проектів. Мусимо зазначити, що Церква віддавна робить це також, однак головне її завдання інше. Про нього, цитуючи слова Ісуса Христа, Євангеліст Марко говорить: «Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте!» (Марка 16:15).  Зауважмо, що ці слова Христа звучать не як зауваження, а як наказ!
Виходячи з головного завдання Церкви і Великого Доручення нашого Господа, я нині кажу  вам: «Христос воскрес із мертвих тому що Отець прийняв Його досконалу жертву за гріхи людства, принесену на Голгофі. Він живе! Ваші гріхи прощено! Заради Христа Божий присуд вам такий: «Не винен!»  Однак є одна проблема.  Не зважаючи  на те, що Христос помер і воскрес для нас і для нашого спасіння, люди нерідко живуть так, наче це неправда?  Вони не хочуть віддати Спасителеві свої серця і своє життя, хочуть далі ходити у темряві і жити у гріхові… Вони вважають, що Ісусовий дарунок милосердя, любові і прощення є надто малим дарунком для них.  Як вони помиляються!
Ми також можемо думати подібним чином. Це трапляється тоді, коли в нашому житті немає каяття, коли ми не думаємо, як слід, про Божі заповіді, не відчуваємо сорому за свої провини і не благаємо Господа про прощення. Це також стається тоді, коли ми нехтуємо Христовими заслугами і Його милосердям, відкидаючи їх, і покладаючись на власні заслуги. Це буває тоді, коли ми переконуємо себе, що ми є добрими людьми, що наші провини менші від провин інших, коли ми невдячні, постійно невдоволені тим, що маємо, і нарікаємо на щось і на когось, нехтуємо слуханням Божого Слова, молитвою, участю в Богослужіннях, у Господній вечері. В усіх цих випадках ми поводимось як Хома невіруючий і ставимо перед Богом вимоги, а відтак грішимо. Натомість за всі ці і подібні до них речі, нам слід просто покаятись перед Богом і благати про Його милосердя і прощення.
А тепер ще раз погляньмо яким незбагненним дарунком є Божа любов до нас! Перш ніж ми каятимемось, благатимемо про прощення і молитимемось – Христос вже відповів на наші молитви.  Він зробив це, досконало виконавши Закон за нас і померши за нас на хресті. Він відповів, пославши у світ своїх апостолів, своїх учнів, щоб вони звіщали Його Євангеліє і робили людей Його учнями, охрищували  людей в ім’я Триєдиного Бога,   проповідували світові Христа розп’ятого і воскреслого на третій день, закликаючи до каяття і проголошуючи в Його ім’я прощення та відпущення гріхів. Господь відповів, покликавши до служіння пастирів, щоб вони проповідували Слово Боже, здійснювали Таїнства,  підбадьорювали втішали Його Словом інших. Покликані пастирі Божі проголошують людям прощення гріхів в ім’я розіп’ятого і воскреслого Спасителя. Головне завдання Христового служителя, – доносити до вух слухачів Євангеліє – Добру Новину Ісуса Христа про прощення гріхів, життя і спасіння. І коли хтось відкине це послання під час випробувань, знехтує ним, зневажить Христові муки, страждання і смерть, легковажить своїми гріхами, той мусить знати, що цей шлях веде до загибелі.  Тому душпастир покликаний також звіщати грішникам Закон, належно розрізняючи його і Євангеліє. 
Дорогі  брати і сестри, припадімо до Христа, так, як це зробив Хома, покаявшись у невірі і сумнівах. Визнаймо Його за Свого єдиного Господа і Спасителя! Принесімо Йому свої зламані і впокорені серця, щоб почути найсолодші і найвтішніші слова Його прощення. Прославмо цей день молитвою хвали і подяки Богові, приймаючи Його благословенний дарунок миру і Його правдиві Тіло і Кров у Господній вечері на відпущення гріхів і зміцнення віри.  Віруйте в Христа Викупителя, Сина Божого, щоб, віруючи в Нього, ви життя мали в Ім'я Його!

Залишайтеся з Божим миром. Ваш Господь воскрес! В Його ім’я ваші гріхи прощено! Ваш Спаситель проголошує це вам у Своїй Церкві. Йому одному, разом з Отцем і Святим Духом, належить вся слава, честь і поклоніння – нині і повіки. Амінь! 
 

В розділах "Каталог статей, Каталог файлів" можна прочитати і завантажити статті, програми, книги, пісні. В розділі "Каталог сайтів" міститься добірка ланок по історії України, біблійній археології, богослів'ю, українській мові та літературі. 

 


Ланки
 
Словники

Українська бібліотека

  LIFE ISSUES
 Богословське есе:
 ХРИСТИЯНСЬКА СІМ'Я І  ЦЕРКВА     

ЩО КАЖЕ БІБЛІЯ:
Про Хрищення
Про Хрищення немовлят
Про гріх гомосексуалізму
Про шлюб і розлучення
Про розлучення пастора
Про ворожіння, татуювання, астрологію
Про гріх проти Святого Духа
Про Божу волю
Про Владику і "владик"







Copyright Taras Kokovsky © 2017 Використовуються технології uCoz