Персональний сайт -

               Сторінка Тараса Коковського
Вівторок, 30.06.2015, 20:40
Євангеліє-сила Божа
на спасіння...(Рим.1:16) 

Меню сайту
Про цей сайт
Архів файлів
Архів статей
Архів сайтів
Блог


Мій доробок

Переклади

Проповіді

Мої фото
            
Бібліотека

Програми


 

* * *
2 Неділя по 50-ці

Текст проповіді: Матвія 9:9-13
9 А коли Ісус звідти проходив, побачив чоловіка, на ймення Матвій, що сидів на митниці, та й каже йому: Іди за Мною! Той устав, і пішов услід за Ним.  10 І сталось, як Ісус сидів при столі у домі, ось зійшлося багато митників і грішників, і вони посідали з Ним та з Його учнями.  11 Як побачили ж те фарисеї, то сказали до учнів Його: Чому то Вчитель ваш їсть із митниками та із грішниками?  12 А Він це почув та й сказав: Лікаря не потребують здорові, а слабі!  13 Ідіть же, і навчіться, що то є: Милости хочу, а не жертви. Бо Я не прийшов кликати праведних, але грішників до покаяння. 

Благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа нашого Ісуса Христа! 
Дорогі брати і сестри,
Коли незнайомі нам люди кажуть: «Йди за Мною» – ми сприймаємо їхні слова з осторогою, чи не так?  І це зрозуміло, адже нам не відомо, яку мету переслідує незнайома людина.  Подібний наказ може виходити як від того, хто бажає нам добра, так і від того, для кого люди є лише пішаками у певній грі і він хоче просто використати їх. Ми не завжди можемо знати правдивих намірів тих, хто закликає нас йти за ними і виконувати їхні накази. Однак на світі є Той, чиї наміри щодо нас ЗАВЖДИ сповнені добра, чиї слова не містять підступу і лукавства, чий голос може бути грізний і лагідний, але все, що виходить від Нього – нам на добро і життя. Це наш Спаситель і Господь Ісус Христос. Це той, хто сказав до Матвія, а також до кожного з нас: ««Іди за Мною!».
Впродовж земного життя Ісуса Христа фарисеї та книжники постійно критикували Його за те, що Він спілкувався з такими грішниками, як митник Матвій. Але саме в цьому і полягає сутність Ісусового служіння – закликати загублених і втрачених до каяття, бути Другом і Приятелем грішників, яких остерігались і цурались самоправедні та лицемірні релігійні лідери.
Зазвичай людям подобається, коли про них говорять щось добре, втім їм не дуже подобається або зовсім не подобається чути про власні гріхи.  При цьому вони залюбки слухають про гріхи інших людей і навіть нерідко радіють з цього сумного факту, тішать себе тим, що вони не одинокі у своїх гріхах, що довкола багато подібних до них грішників і не має чого соромитися. Цю проблему треба вирішувати, однак вона вирішується лише одним шляхом – через Христа, через каяття, через Слово Боже, через Божі засоби благодаті. 
Митник Матвій знав, що він є грішником.  У ті далекі часи митники та збирачі податків  не мали поваги в очах більшості людей, їх відкрито зневажали за співпрацю з Римським урядом. На них дивилися як на зрадників і вважали страшними грішниками. Митники часто наживалися на махінаціях з грошима та податках. Спокуса легкої наживи від «живих» грошей була дуже велика. Зрештою ця спокуса жива і нині. 
Матвій розумів, що не лише люди засуджують його, але також і Бог. Йому здавалося, що його становище є безнадійним. І ось тут на сцені з’являється диявол. Він вміло використовує кожну нагоду, щоб сказати грішникові, що той настільки пропащий, що Богові немає до нього ніякого діла і йому дорога тільки до пекла.  Не вірте цьому! Це велика брехня! Богові є діло до кожного грішника. Він хоче, щоб грішник покаявся і спасся. Христовий заклик до грішників і нині той самий: «Покайтесь, бо наблизилось Царство Небесне!» (Матвія 3:2). Бог хоче, щоб всі люди спаслись і прийшли до пізнання правди (1Тим.2:4). 
Фарисеї та книжники не бажали мати жодних справ з Ісусом, якого часто бачили у товаристві митників та подібних до них грішників і були впевнені, що саме вони виглядають добрими в Божих очах і є «праведниками», які своїми ділами заслужили на Царство Боже, адже вони цураються «поганого товариства» і дотримують приписів праведного життя. 
Одного разу, ілюструючи правдиве каяття і лицемірство та самоправедність, Ісус розповів учням притчу про фарисея і митника (Луки 18:10-14).  Там йдеться про те, що якось до храму прийшли фарисей і митник. Фарисей молився: «Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюбні, або як цей митник.  12 Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю!  13 А митник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: Боже, будь милостивий до мене грішного!...»  Підсумок цієї притчі такий. Господь каже: «Говорю вам, що цей (митник) повернувся до дому свого виправданий, на відміну від першого (фарисея). Бо кожен, хто підноситься, буде понижений, хто ж понижається, той піднесеться. (Луки 18:11-14)
Фарисей, який молився у храмі, був впевнений, що він духовно здоровий і з усіма своїми добрими ділами та заслугами  він чудово виглядає перед Богом. Натомість митник був переконаний, що він є грішником, «хворим», котрий  потребує лікаря. Відомо,  що саме хворі і потребують лікаря, чи не так? Так само грішники потребують Христа.  Подібно до того, як фізичний біль всередині нас каже нам, що нам потрібен лікар, наше сумління, яке звинувачує нас у гріхах, говорить нам, що ми потребуємо Спасителя. Він «не прийшов кликати праведних, але грішників до покаяння». 
Так само як хворий йде до лікаря, щоб уздоровитись і отримати полегшення, ми линемо до Христового Євангелія у Слові і Таїнстві, щоб там отримати дорогоцінні ліки - прощення наших гріхів і провин.  Пророк Осія каже: «1 Ходіть, і вернімось до Господа, бо Він пошматував і нас вилікує, ударив і нас перев'яже! (Осiї 6:1). 
Митник Матвій знав, що він був великим грішником, який заслуговує покарання. Його сумління було стурбованим. Він не сподівався, що знайдеться ще хтось, окрім його приятелів, хто скаже – я хочу завітати до твого дому. Але такий знайшовся! Ним був Син Божий! Лише уявіть собі як повинен був зрадіти Матвій! Він не міг повірити своїм очам і не приховував своїх сліз. Він був настільки вражений і схвильований, що запросив своїх друзів, щоб ті також подивилися на його гостя. Прихід Ісуса до дому Матвія був для нього найкращим доказом того, що тепер він має надію, що його гріхи прощено і Бог приймає його таким, як він є. Написано: «на небі радітимуть більш за одного грішника, що кається, аніж за дев'ятдесятьох і дев'ятьох праведників, що не потребують праведників, що не потребують покаяння!...» (Лук.15:7)
Дорогі брати і сестри, Святе Писання чітко і ясно навчає нас, що Бог засуджує будь-який гріх. Водночас, воно запевняє нас у тім, що заради Христа Бог милостиво дарує нам прощення гріхів. Найкращими ліками для грішника, що кається є Євангеліє.  Ми ніколи не повинні боятися приходити до небесного Отця зі своїми гріхами і провинами, бо Він Сам каже: «18 Прийдіть, і будемо правуватися, говорить Господь: коли ваші гріхи будуть як кармазин, стануть білі, мов сніг; якщо будуть червоні, немов багряниця, то стануть мов вовна вони!» (Ісаї 1:18). 
Щоб бути християнами не на словах, а на ділі, ми конче потребуємо каяття і сповіді. Пам’ятайте про благословення  приватної сповіді і вдавайтесь до неї як до чудової нагоди покаятися саме в тих гріхах, які особливо турбують сумління і почути Божі слова про прощення гріхів. В силу різних обставин в Лютеранській церкві значення приватної сповіді применшилось. Мартін Лютер дуже переймався цим і постійно закликав людей без примусу але добровільно вдаватися до приватної сповіді, щоб грішник міг чути втішне запевнення Господа у прощенні гріхів. 
Дорогі брати і сестри, коли Господь сказав до Матвія: «Йди за Мною» - той встав і пішов за Ісусом. Через проголошене Боже Слово нас також було запрошено йти за Ісусом. І ми пішли за Ним, почувши Його Спасенну Звістку про прощення гріхів, життя і спасіння. В Нім ми знайшли надію і втіху для свого стурбованого сумління. В Нім ми знайшли правдивий мир з Богом і з собою. Ми пішли за Ним, тому що Він перший прийшов до нас, перший полюбив нас і викупив нас Своїми тілом і кров’ю на хресті, котрі ми споживаємо і п’ємо у Господній вечері. Віруючи в Ісуса Христа як свого єдиного Господа і Спасителя, покладаючись на Нього, тримаючись благословінь свого Хрищення, приймаючи Його правдиві Тіло і Кров на відпущення гріхів, ми маємо певність у вічному житті і спасінні.  
Нехай Господь поблагословить вас, і нехай Він вас береже! Нехай Господь засяє на вас лицем Своїм, і нехай буде милостивий до вас! Нехай Господь зверне на вас лице Своє, і хай дасть вам мир! Амінь . (Числа 6:24-26). 


В розділах "Каталог статей, Каталог файлів" можна прочитати і завантажити статті, програми, книги, пісні. В розділі "Каталог сайтів" міститься добірка ланок по історії України, біблійній археології, богослів'ю, українській мові та літературі. 


Ланки
 
Словники

Українська бібліотека

  LIFE ISSUES
 Богословське есе:
 ХРИСТИЯНСЬКА СІМ'Я І  ЦЕРКВА     

ЩО КАЖЕ БІБЛІЯ:
Про Хрищення
Про Хрищення немовлят
Про гріх гомосексуалізму
Про шлюб і розлучення
Про розлучення пастора
Про ворожіння, татуювання, астрологію
Про гріх проти Святого Духа
Про Божу волю
Про Владику і "владик"







Copyright Taras Kokovsky © 2015 Використовуються технології uCoz