Персональний сайт -

               Сторінка Тараса Коковського
Субота, 10.12.2016, 21:23
Євангеліє-сила Божа
на спасіння...(Рим.1:16) 

Меню сайту
Про цей сайт
Архів файлів
Архів статей
Архів сайтів
Блог


Мій доробок

Переклади

Проповіді

Мої фото
            
Бібліотека

Програми


 

* * *
18 неділя по 50-ці

Текст проповіді: Марка 9:30-37
30 І вони вийшли звідти, і проходили по Галілеї. А Він не хотів, щоб довідався хто. 31 Бо Він Своїх учнів навчав і казав їм: Людський Син буде виданий людям до рук, і вони Його вб'ють, але вбитий, воскресне Він третього дня! 32 Вони ж не зрозуміли цього слова, та боялись Його запитати. 33 І прибули вони в Капернаум. А як був Він у домі, то їх запитав: Про що міркували в дорозі? 34 І мовчали вони, сперечалися бо проміж себе в дорозі, хто найбільший. 35 А як сів, то покликав Він Дванадцятьох, і промовив до них: Коли хто бути першим бажає, нехай буде найменшим із усіх і слуга всім! 36 І взяв Він дитину, і поставив її серед них. І, обнявши її, Він промовив до них: 37 Коли хто в Ім'я Моє прийме одне з дітей таких, той приймає Мене. Хто ж приймає Мене, не Мене він приймає, а Того, Хто послав Мене! 

Благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа!
Дорогі у Христі брати і сестри, 

Донедавна термін «чорна п’ятниця» фігурував у повідомленнях про знижки на товари в Америці. Нині власники великих супермаркетів вже використовують його в Україні.  Гонитва за фальшивою першістю є однієї з проблем нинішнього світу. Споку бути першим, володіти кращими речами вміло використовує не дише диявол, але також виробники та рекламодавці. Виробники постійно пропонують покупцям щось нове, хоч старе є ще добрим і ним можна користуватись доволі довго. Натомість власників нового представляють такими, що здобувають першість. Але яку першість і в чому?
У нинішньому євангельському тексті Марко розповідає, що проблема належного розуміння першості і величі не нова, вона існувала віддавна. Однак він зосереджується на них з огляду на те, що каже про це Спаситель.  Яким великим благословенням для учнів Ісуса було мати такого Вчителя, як Він, – Вчителя, котрий бачив їхні серця навіть коли вони ще промовляли ані слова але були чимось стурбовані, як цього разу, Вчителя, котрий міг пояснити найкраще і робив це як можновладний. 
Учні Ісус міркували про першість, і звісно ж, спокушалися нею.  Це було не вперше. Якось мати Івана та Якова – Заведеєвих синів (Ісус назвав їх «синами грому» – Βοανεργες), вже просила Ісуса про особливу ласку для своїх дітей: «Скажи, щоб обидва сини мої ці сіли в Царстві Твоїм праворуч один, і ліворуч від Тебе один» (Матвія 20:21). Так само, як учні Ісуса, вона не розуміла, що першість у цьому світі цілковито різниться від першості у Царстві Божому. Це типова помилка багатьох людей – думати про Божі речі, використовуючи мірки та категорії цього світу. 
Першість у світі часто означає плекання в собі рис характеру, спрямованих на вироблення хибного лідерства, вивищення над іншими людьми, службовий ріст, кар’єру – ціною яких нерідко є якості, які навряд чи можна назвати чеснотами та порядністю. Загальновідомо, що, отримуючи владу, людина часто стає цілковито іншою, пихатою, зарозумілою, зневажливою до інших.
Натомість першість у Царстві Божому визначається не титулами і владою, не законами грішного світу, а самовідданим і жертовним служінням Богові та ближньому за прикладом викупного служіння Ісуса Христа. 
У Євангелії від Матвія Ісус говорить: Матвія 20:26 Не так буде між вами, але хто великим із вас хоче бути, хай буде слугою він вам.27 А хто з вас бути першим бажає, нехай буде він вам за раба. 28 Так само й Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох! Матвія 23:11 Хто між вами найбільший, хай слугою вам буде!
Таким чином, Спаситель навчає учнів і нас, що бути першим – означає бути слугою, жертвувати своїм часом, даними Богом талантами і дарами заради інших. Жодне служіння не може бути негідним. Кожне має бути належно пошанованим, – чи то служіння матері, котра виховує дітей, чи то служіння батька, котрий є духовним лідером в сім’ї, чи служіння пастиря, диякона, вчителя тощо.  Ми повинні виявляти однакову шану і повагу кожному – і прибиральниці, і вчителеві, і робітникові, і посадовцеві.             
Спаситель каже в чому полягає правдива велич людини, головним чином – віруючої людини. Нерідко велич приписують людям за виняткові наукові відкриття, за багатство, фізичну силу, високу посаду, владу.  Іншим здається, що велич полягає у їхніх добрих ділах, котрі вони навмисне виставляють напоказ, щоб люди бачили їх і хвалили доброчинців. 
Учні Ісуса Христа виросли в суспільстві, котре підносило і звеличувало людські справи. Тому вони помилково вважали, що їхнє місце в Божому Царстві залежатиме від їхніх діл  на землі. Натомість Спаситель, пояснюючи їм сутність правдивої величі, навчає їх чогось іншого, на перший погляд незвичного і неочікуваного. Він каже: “Коли хто бути першим в Божому Царстві бажає, нехай буде найменшим із усіх і слуга всім!”.
Слово “слуга” – на грецькій мові оригіналу звучить як “диякон”(*Буквальний зміст цього слова такий – «служитель, той, хто покірно, з любов’ю і милосердям служить іншим». Саме з цією метою і було запроваджене дияконське служіння у Церкві Христовій – щоб служити іншим і опікуватися потребуючими. Про обрання перших дияконів Церкви читаємо в шостому розділі книги Дій апостолів, де написано: «і обрали Степана, мужа повного віри та Духа Святого, і Пилипа, і Прохора та Никанора, і Тимона та Пармена, і нововірця Миколу з Антіохії…» (Дії 6:5). Щодо дияконів та дияконського служіння існують певні вимоги. Про них говорить апостол Павло в послання до Тимофія: «диякони мають бути поважні, не двомовці, не багато віддані вину, не соромнозахланні, 9 такі, що мають таємницю віри при чистім сумлінні. 10 …вони нехай перше випробовуються, а потому хай служать, якщо будуть бездоганні… 12 Диякони мусять бути мужі однієї дружини, що добре рядять дітьми й своїми домами». (1Тим.3:8-12).  
Дорогі брати і сестри, як діти Божі, ви повинні прикрашати своє щоденне життя самовідданим служінням Богові та ближнім. Так каже Господь. Це те служіння, яке часто буває непримітним, однак ви повинні вкладати у нього серце і душу, не очікуючи винагороди чи користі, бо кожен з вас вже отримав від Бога безцінний дарунок Його любові, милосердя і благодаті у вигляді прощення гріхів, вічного життя і спасіння. Дбайте насамперед не про те, як стати над іншими, але про те, як прислужитися іншим у потребі, в біді, в горі і радості. Піклуйтеся одне про одного з любов’ю і теплом, як про дитя, що його згадує у нинішньому тексті наш Господь.  Пам’ятайте, що піклування про інших – найбільший вид служіння у Божому Царстві.  Беріть в усьому приклад з Ісуса Христа, котрий “прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити іншим, і душу Свою дати на викуп за багатьох!” (Мт.20:28).
«Благословенний Господь, тягарі Він щоденно нам носить, Бог наше спасіння!» (Псалом 68:19 ). Тож і ви «Носіть тягарі один одного, і так виконаєте закон Христа» (Галатів 6:2). 

Нехай мир Божий, що вищий від усякого розуму, береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі. Амінь.

SOLI DEO GLORIA

олитва батьків, що втратили дітей


В розділах "Каталог статей, Каталог файлів" можна прочитати і завантажити статті, програми, книги, пісні. В розділі "Каталог сайтів" міститься добірка ланок по історії України, біблійній археології, богослів'ю, українській мові та літературі. 


Ланки
 
Словники

Українська бібліотека

  LIFE ISSUES
 Богословське есе:
 ХРИСТИЯНСЬКА СІМ'Я І  ЦЕРКВА     

ЩО КАЖЕ БІБЛІЯ:
Про Хрищення
Про Хрищення немовлят
Про гріх гомосексуалізму
Про шлюб і розлучення
Про розлучення пастора
Про ворожіння, татуювання, астрологію
Про гріх проти Святого Духа
Про Божу волю
Про Владику і "владик"







Copyright Taras Kokovsky © 2016 Використовуються технології uCoz