Персональний сайт -

               Сторінка Тараса Коковського
Вівторок, 03.05.2016, 05:54
Євангеліє-сила Божа
на спасіння...(Рим.1:16) 

Меню сайту
Про цей сайт
Архів файлів
Архів статей
Архів сайтів
Блог


Мій доробок

Переклади

Проповіді

Мої фото
            
Бібліотека

Програми


 

* * *
5 Неділя по Великого Посту

Текст проповіді: Івана 12:20-33
А між тими, що в свято прийшли поклонитись, були й деякі геллени. І вони підійшли до Пилипа, що з Віфсаїди Галілейської, і просили його та казали: Ми хочемо, пане, побачити Ісуса. Іде Пилип та Андрієві каже; іде Андрій і Пилип та Ісусові розповідають. Ісус же їм відповідає, говорячи: Надійшла година, щоб Син Людський прославивсь. Поправді, поправді кажу вам: коли зерно пшеничне, як у землю впаде, не помре, то одне зостається; як умре ж, плід рясний принесе. Хто кохає душу свою, той погубить її; хто ж ненавидить душу свою на цім світі, збереже її в вічне життя. Як хто служить Мені, хай іде той за Мною, і де Я, там буде й слуга Мій. Як хто служить Мені, того пошанує Отець. Затривожена зараз душа Моя. І що Я скажу? Заступи Мене, Отче, від цієї години! Та на те Я й прийшов на годину оцю... Прослав, Отче, Ім'я Своє! Залунав тоді голос із неба: І прославив, і знову прославлю! А народ, що стояв і почув, говорив: Загреміло! Інші казали: Це Ангол Йому говорив! Ісус відповів і сказав: Не для Мене цей голос лунав, а для вас. Тепер суд цьому світові. Князь світу цього буде вигнаний звідси тепер. І, як буду піднесений з землі, то до Себе Я всіх притягну. А Він це говорив, щоб зазначити, якою то смертю Він має померти. 

Благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа нашого Ісуса Христа!
Дорогі у Христі брати і сестри,

У наших німецьких одновірців-лютеран є одна цікава річ. На проповідниці, з котрої пастир громади виголошує парафіянам проповіді, викарбувані слова, котрі може бачити лише пастир, коли стає за проповідницю. Хочете знати, які це слова? Вони містяться в сьогоднішньому євангельському тексті. Ось вони: “Ми хочемо побачити Ісуса”. Ці слова потрапляють на очі пастору щоразу, коли він стає за проповідницю, щоб виголошувати проповідь. Вони нагадують йому про те, що його головне, першочергове завдання, як покликаного слуги Божого, пастиря громади є великий привілей, даний йому Богом – проголошувати Христове Євангеліє спасіння, навчати про Христа-Спасителя, показувати Його людям, зосереджувати увагу на Ньому в їхньому повсякденному житті, скеровувати їх до Ісуса, як їхнього єдиного Господа і Спасителя, Викупителя від влади гріха, диявола і смерті.  Я також, як можу, прагну це робити для кожного з вас, для дітей і дорослих нашої парафії, котру Господь вже не раз рясно поблагословив і я певен благословлятиме і далі, лише будьте вірні Йому. 
Існує кілька причин того, чому люди хочуть бачити Ісуса Христа. Одна з них доволі проста. Вона притаманна людям, які жили в часи земного життя Сина Божого, і тим, що живуть нині.  Чимало з них хочуть бачити якесь виняткове чудо, котре могло би зробити для них те, чого вони не спромоглися зробити для себе самі. Пригадайте зцілення Ісусом глухих, сліпих, калік, нагодування голодних, воскресіння Ісусом Лазаря.  Щойно Ісус з’являвся в якомусь місті чи селі, як до Нього звідусіль приходили слабі і немічні в надії, що Він їх уздоровить.  Пригадайте, що з десятьох зцілених прокажених, подякував Ісусові лише один.  Отож  одна з причин того, що люди хотіли бачити Ісуса – вони хотіли побачити чудо і самим мати з того користь.  Натомість Він Своїми чудами хотів засвідчити їм, що Він дійсно є Сином Божим, Спасителем. 
Наступна причина того, що деякі люди хотіли бачити Ісуса, доволі жорстока  - щоб випробувати Його, спіймати на слові, звинуватити. Такі люди лише чекають, щоб ми обмовились, спіткнулись, схибили, аби потім накинутися на нас і знищити наше добре ім’я.  Вони нічого не вибачають, не мають докорів сумління, не хочуть каятись, завжди переконані у своїй праведності. Пригадаймо, як фарисеї випробовували Ісуса і вимагали, щоб Він показав їм знак, на доказ того, що Він дійсно є обіцяним Месією, як вони задавали Йому хитрі питання в надії, що Він обмовиться і тоді вони потиратимуть руки і радітимуть. 
Ще одна причина того, що люди хочуть бачити Ісуса є обіцянка, котру нині часто пропонують в різних варіантах, однак сутність її скрізь та ж сама. Іншими словами, людям пропонується Христос і християнство як своєрідний засіб вирішення їхніх негараздів, як шлях вирішення їхніх фінансових проблем, зцілення від хвороб тощо.  Людям кажуть: “Якщо у вас виникли проблеми з бізнесом, проблеми в сім'ї, якщо все у вашому житті летить шкереберть  - наблизьтесь до Ісуса і Він все вирішить, ви станете успішними, заможними і здоровими”.  Зауважмо, що в таких випадках практично не говориться про спасіння грішників.    
При уважному розгляді  життя християн ранньої Церкви ми помітимо одну важливу річ – чим ближчими вони були до Ісуса, чим міцніше трималися за Його Євангеліє, тим більше негараздів, випробувань і страждань  було в їхньому земному житті. Це стається через те, що правдиве життя християнина є життям під хрестом.  Кожен християнин, покладаючись на Бога, несе свій хрест, інакше не буває.  І саме з цієї причини чимало людей у світі НЕ ХОЧУТЬ бути ближчими до Ісуса, а тримаються якомога далі від Нього, щоб бува в їхнє життя не прийшли негаразди і страждання, а їхнє комфортне існування не змінилося на клопіт. Однак правда Божа полягає в тім, що Спаситель, якщо ми кладемо на Нього надію, завжди поруч нас – в радості і в біді.  Навіть більше – Він пообіцяв ніколи не покинути нас. 
Дорогі брати і сестри, ви всі повинні знати відповідь на таке питання: Чого ми насправді прагнемо, коли кажемо: “Ми хочемо бачити Ісуса”? Чи ми прагнемо досягти успіху і процвітання? Здоров'я? Щастя? Чи ми шукаємо розваг? Чи ми прагнемо чогось іншого? Відповідаючи грекам, Ісус Христос  каже: “Надійшла година, щоб Син Людський прославився. Поправді, поправді кажу вам: коли зерно пшеничне, як у землю впаде, не помре, то одне зостається; як умре ж, плід рясний принесе. Хто кохає душу свою, той погубить її; хто ж ненавидить душу свою на цім світі, збереже її в вічне життя. Як хто служить Мені, хай іде той за Мною, і де Я, там буде й слуга Мій. Як хто служить Мені, того пошанує Отець”.  
Якщо ми проаналізуємо наскільки Ісус цікавив людей під час Свого трирічного земного служіння, то побачимо, що чим більше чуд Він чинив, тим більшою популярністю Він користувався серед загалу.  Але щойно Він почав казати те, що Він говорить у нинішньому тексті грекам,  - Його популярність різко пішла на спад. І це природно.  Багатьом  людям не хочеться чути про страждання, біль і смерть.  Однак саме про це ми так багато говоримо в Церкві під час Великого Посту. Звісно, ми говоримо не лише про це. Ми також говоримо про  щоденне християнське життя, про каяття, про те, як вмираючий на хресті Син Божий, взяв з собою на хрест весь тягар наших гріхів.  Він зробив це заради нас.  Це ми згрішили, завинили, а покарано було Його – святого і безгрішного. 
Кілька днів тому в Острозькому музеї на Замковій горі я довго споглядав мармурову скульптуру Ісуса, знятого з хреста. Я не міг відірвати від неї погляду.  Її автор – талановитий польський скульптор 19 століття Томаш-Оскар Сосновський (1810-1886) був глибоко віруючою, доброю і милосердною  людиною.  Безперечно, дивитися на вмираючого і страждаючого на хресті Христа — річ не надто приємна для багатьох. Але скажіть будь-ласка, чи є більший вияв любові і піклування, ніж бути поруч з людиною, надто котру любиш, коли вона страждає, відчуває біль, терпить інші муки, вмирає? Син Божий виявив щодо нас піклування, котрому немає ціни. Він помер за нас на хресті. Таким чином, прагнення бачити Ісуса, означає, хотіти бачити Його не лише в часи Його найбільшої  популярності, але також в часи, коли Його всі покинули, зреклися.  
Про Ісуса з Назарету згадують багато релігій — юдаїзм, іслам, індуїзм, буддизм та інші. Однак пам’ятаймо, що зображення Ісуса в християнстві кардинально відрізняється  того, що говориться про Нього в інших релігіях світу.  Юдаїзм ніколи не погодиться прийняти Ісуса як обіцяного Месію, котрий вмирає на хресті немов злочинець. В ісламі розповідь про Ісусову смерть вважається мало не образою Аллаха. Індуїзм сприймає Ісуса, як чоловіка, котрий досягає просвітлення і умиротворення. Для буддизму вмираючий на хресті Христос є надто сумною картиною, позбавленою радості і щастя. І одна лише Християнська релігія говорить про Христа, котрий постраждав і помер за гріхи людства, щоб викупити підзаконних і подарувати їм спасіння.
Ми з вами звемося християнами, а християни є людьми віри. Ми добре знаємо, що за Великим Постом, сповненим болю Христового страждання, прийде радісний і втішний Великдень.  Спаситель сам каже нам про це! Він запевняє нас у цьому, незалежно від того, якими важкими є Його страждання і смерть на хресті.
Дорогі  брати і сестри, пам'ятаймо, що люди все ще хочуть бачити Ісуса. І наш християнський обов'язок — показати їм Його.  Для багатьох у цьому світі ви є свідоцтвом про Ісуса. Поміркуйте про те, чи люди довкола вас на прикладі того, як ви живете, як ви думаєте, як ви відноситесь до інших, як ви поводитесь в повсякденному житті дійсно бачать свідоцтво про Ісуса? 
Нехай кожен спитає себе: “Коли і чому я не поводився з іншими, як Ісус? Що перешкоджає мені це робити?”  Спробуйте задавати собі ці питання щодня впродовж наступного тижня... Цілком імовірно, що відповіді на ці питання не принесуть вам втіхи і засмутять вас. Однак треба дивитися правді у вічі і тоді правдиві відповіді допоможуть вам краще зосередитись на Божому милостивому прощенні щодо вас і скерують вас ще більше наблизитися до Христа, щоб змінити і поправити своє недосконале життя. Бо якщо лише промовляти слова: «Каюся, жалкую, постановляю не грішити, але в серці не бажати робити це насправді і натомість плекати гнів, заздрість, ненависть, то жодної користі з такої сповіді нема, а Причастя може стати не на добро, а на клопіт. 
Дорогі брати і сестри, я хочу знову і знову розповідати вам про Ісуса і намагатимусь робити це якнайкраще.  Його хрест, Його страждання і смерть можуть бути викликом для світу, котрому більше до вподоби щось приємне і радісне. Однак для нас, християн, вони є символом не смерті, а життя. Бо саме ці Христові Тіло і Кров, котрі були на Голгофськім хресті, ми споживаємо в Господній вечері на відпущення гріхів і зміцнення нашої віри, на життя і спасіння. Той самий Христос, котрий страждав і помер за нас на хресті, воскрес з мертвих — нині дарує нам надію і втіху серед смутку і жалю.  Той самий Христос, котрий помер і живе, воскресить також і нас, коли прийде вдруге судити живих і мертвих останнього дня.  Він помер і був піднесений з гробу, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне. 

Йому одному разом з Отцем і Святим Духом віддаймо славу, шану і поклоніння нині і повіки. АМІНЬ.        

 


В розділах "Каталог статей, Каталог файлів" можна прочитати і завантажити статті, програми, книги, пісні. В розділі "Каталог сайтів" міститься добірка ланок по історії України, біблійній археології, богослів'ю, українській мові та літературі. 


Ланки
 
Словники

Українська бібліотека

  LIFE ISSUES
 Богословське есе:
 ХРИСТИЯНСЬКА СІМ'Я І  ЦЕРКВА     

ЩО КАЖЕ БІБЛІЯ:
Про Хрищення
Про Хрищення немовлят
Про гріх гомосексуалізму
Про шлюб і розлучення
Про розлучення пастора
Про ворожіння, татуювання, астрологію
Про гріх проти Святого Духа
Про Божу волю
Про Владику і "владик"







Copyright Taras Kokovsky © 2016 Використовуються технології uCoz