Сторінка Тараса Коковського
Вівторок, 17.10.2017, 04:50
ГоловнаРеєстраціяВход Вітаю Вас Гість | RSS

Меню сайту

Категорії каталогу
Вибрані статті [6]
Богослів'я [23]
Українська мова [6]
Історія [7]
Актуальне [3]
Церква [13]
Цікаво знати [18]
Молитви [9]

Головна » Статті » Богослів'я

Двоє немовлят
Двоє немовлят…
Оповідання, яке ілюструє життя після смерті, безсмертя душі, віру в Бога.
Євреїв 11:1 А віра то підстава сподіваного, доказ небаченого.

Всередині вагітної жінки відбувається розмова між двома ненародженими немовлятами. Одне з них – віруюче, інше – невіруюче.

Невіруюче: Ти віриш в життя після народження?
Віруюче: Звичайно! Адже всім відомо, що життя після народження існує. Ми знаходимось, щоб тут набратися сил і підготуватися до того, що станеться згодом.

Невіруюче: Це нісенітниця! Ніякого життя після народження бути не може! Хіба ти можеш собі уявити, яким це життя могло би бути?
Віруюче: Мені невідомі всі подробиці, але я вірю, що у тому житті буде більше світла, і що ми, можливо, будемо ходити самостійно і їсти своїм ротом.

Невіруюче: Цілковита дурниця! Адже ходити самому і їсти власним ротом просто неможливо! Про це навіть смішно говорити! В нас є пуповина, через яку ми отримуємо їжу. Хочу тобі сказати, що існування життя після народження неможливе через те, що все наше життя знаходиться у пуповині, а вона надто коротка.
Віруюче: Я певен, що життя після народження можливе. Просто все виглядатиме дещо інакше. І це можна уявити собі.

Невіруюче: Але ж звідтіля ще ніхто ніколи не повертався! Життя просто закінчується народженням. І взагалі, життя – це одне велике страждання у темряві.
Віруюче: Ні і ще раз ні! Я не знаю достеменно яким саме буде наше життя після народження, однак, в будь-якому випадку, ми побачимо маму і вона попіклується про нас.

Невіруюче: Маму? І ти віриш в маму? Де ж вона знаходиться?
Віруюче: Вона скрізь довкола нас. Ми знаходимось в ній. Завдяки їй ми рухаємось і живемо. Без неї ми не могли б існувати взагалі.

Невіруюче: Яка нісенітниця! Я не бачив ніякої мами. Без сумніву, її просто немає.
Віруюче: Я не можу погодитись з тобою. Адже інколи, коли все довкола завмирає, можна почути, як вона співає і відчути, як вона гладить наш світ. Я твердо вірю, що наше справжнє життя розпочнеться тільки після нашого народження. А ти?

Переклад з російської Тараса Коковського
24 лютого 2006 року
Тернопіль



Категорія: Богослів'я | Додав: taras2008 (01.05.2008) | Автор: Taras Kokovsky
Переглядів: 1567 | Рейтинг: 5.0/2 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.
[ Регистрация | Вход ]
Пошук

Ланки

Статистика

Copyright MyCorp © 2017 Використовуються технології uCoz