Аби болото, а чорти знайдуться.

Аби голова пройшла - хвіст дожене.

Аби дружна громада, то урожаю випросить.

Аби розум - щастя буде.

Байдуже ракові, у якім горшку його варять (При великій утраті про малу не дбається).

Без вітру і листя не ворушиться.

Без вітру море спить.

Без кривих і скрипучих дерев лісу не буває.

Без прочистки ліс вироджується.

Бере, як багатого за живіт.

Бий верхнього, аби аж спідній почув (Бий дуже, хай тямлять).

Біля вогню соломи не тримають.

Блискавка влучає у найвище дерево.

Боїшся горобців - не сій проса.

Будьмо спокійні, як порося в мішку.

Були вареники, та на вербу повтікали.

Було б болото, а чортів - прикупимо.

Буря покаже, чи міцне дерево.

Бути б негоді, та дощ пішов.

В біді чоловік розумнішає.

В ноги кланяється, а за п'яти кусає.

В одній грибниці ростуть гриби однієї породи.

Важкий камінь трісне, але з місця його не зрушиш.

Вбиті в голову знання - подова.

Ведмедеві дай хоча б одну лапу покласти.

Ведмедя не помітив, бо на зайця задивився.

Велика хмара, та малий дощ.

Великий дуб, та дуплуватий.

Вечір покаже, який удався день.

Вже б давно замерз, якби не вмів дрижати.

Віддав коні, а сам на батозі приїхав.

Віддасть на рахманський Великдень (Не віддасть ніколи. Рахмане - легендарний нарід).

Він багато робить, щоб нічого не робити.

Внесе нечиста - не винесе й пречиста.

Вогонь - біда, і вода - біда, а без води й вогню - ще більша біда.

Вогонь - добрий слуга, але поганий господар.

Воно таки на діло закандзюбилось.

Ворон воронові ока не виклює.

Гни тоді, як іще дубок, а не тоді, як уже кілком стане.

Годі з болота паску спекти.

Град виб'є і поле праведника, і поле грішника.

Гроза не вельми розбирає, у чий дім вдарити.

Двічі на рік літо не буває.

Де не горить, там не димить.

Для риби - все у воді плаває.

Днів багато - і всі попереду.

Добрий пастух овець стриже, але шкури не здирає.

Досить одного сонця на небі.

Дуб ламається, а лозина - нахиляється.

Дурні воду каламутять, а спритні рибку хапають.

Дурної голови і волосся не хоче держатися (Так жартують із лисих людей).

Жени природу у двері, а вона у вікно зайде.

З брудної води ще ніхто чистим не вийшов.

З великого грому - малий дощ.

З вогню та в полум'я.

З дощу - так під ринву.

З жолудя виросте тільки дуб.

З одного боку пече, а з другого тече.

Заднім розумом кожний розумний.

Заки маляр намалює горобця, вола з'їсть.

Зима спитає, де літував.

Зрубаній голові байдуже за чубом (За великої кривди не дбається за малу).

І в курки норов є: не завжди яйця несе.

І в найдовшого дня є кінець.

І в погоду часом грім ударяє.

І лід іскру дасть, коли добре потерти.

І на сонці є плями.

Із сухими дровами і мокрі горять.

Їдеш - не їдеш, аби колеса крутилися.

Й не вгадаєш, відкіля вітер повіє.

Камінь, що котиться, рідко коли передумує.

Кого болять очі, той пити не хоче (Сплячий не хоче пити, а спати).

Кожна грушка на своєму хвостику висить.

Кожух лежить, а дурень дрижить.

Коли більшає пастухів, меншає корів.

Корабель топить не море, а вітер.

Криве від природи не виправиш і волами.

Куди вітер віє, туди й гілля гнеться.

Лиха іскра і поле спалить, і сама щезне.

Лід ламається, де найтонший.

Лісу без вовка не буває.

Мерзлякуватому й на печі холодно.

Міряв у п'яти, а трапив у ніс.

Мокрий дощу не боїться.

Мудрий лис біля своєї нори не шкодить.

На всяку ріку є брід.

На похилих деревах кози - як удома.

Налякана ворона і горобця боїться.

Не вір безмежно нікому, бо лишишся голий.

Не знати, чи будуть наші бабуня в небі (Сумнів про якусь непевну справу)

Не скрізь, де росте кропива, виросте рожа.

Не тішся чужою бідою, бо твоя ходить за тобою (Не тішся чужим лихом, бо свого діждешся).

Не тратьте, куме, надії, пускайтеся на дно (Коли в великім нещасті не даємо помочі, а стоїмо бездільно).

Нема байки без правди (Кожна байка має в собі хоч крихітку правди).

Один дрова рубає, а другого тріски в голову б'ють.

Перш ти мене підвези, а потім я на тобі поїду.

Риба тільки у воді спритна.

Рік поганий: кури не дояться.

Сліпий ночі не боїться.

Спотикаючись, вчаться вище ноги піднімати.

Сусідська качка здається гускою.

Схаменувся куций, як хвоста не стало.

Тиждень пройшов, але нас проминув.

То лише курка від себе гребе.

Треба знати, де дупло, а де гілка.

Тяжко козу з вовком мирити.

У ведмедя десять пісень, і всі - про мед.

У жирної вівці - одна дорога.

Утікав од вовка, а натрапив на ведмедя.

Хоч вовки кобилу з'їли, так ми воза не дали.

Хто кислиці поїв, а кого оскома напала.

Хто не тримає котів, той розводить мишей.

Хто оком не догляне, той гаманцем докладе.

Хто перший, того й правда.

Хто тоне у морі - за піну хапається.

Часу не повернеш ні назад, ні вбік.

Чиє горить, той нехай і гасить.

Чого Івась не навчився, того й Іван не буде знати.

Я вже більше забув, ніж ти знаєш.

Язик має і коняка, та не балака.

Як випустиш вогонь з рук - не погасиш.

Як Рябка годують, так Рябко і бреше.

Як, лютий, не злись, як, березень, не кривись, а весною пахне.

Якщо нема дощу, нехай хоч сніг буде.

Сторінку підготувала Оксана Калита

www.novamova.com.ua